Типологія й ранжування основних синтаксичних одиниць в історії лінгвістичної науки

Abstract

У статті зосереджено увагу на двох синтаксичних одиницях-конструкціях – реченні та словосполученні, а також слові як компонентові, що структурує речення чи словосполучення; закцентовано на їхньому різноаспектному потрактуванні, пов’язаному з наявністю відмінних кваліфікаційних принципів аналізу. Наголошено на ієрархічних стосунках аналізованих синтаксичних одиниць, зокрема виділено речення як центральну предикативну багатовимірну одиницю мовлення й засіб реалізації двох найважливіших функцій мови – комунікативної та когнітивної. Друге місце надано мінімальним синтаксичним одиницям, що перебувають у певних формально-синтаксичних зв’язках і семантико-синтаксичних відношеннях між собою, структурують елементарні та неелементарні речення, а також можуть функціонувати в межах словосполучень. Статус абсолютної периферії отримало словосполучення, яке, слугуючи лише засобом називання, самостійно не виконує комунікативної функції, позбавлене ознаки предикативності, входить до складу тільки неелементарних конструкцій, а отже позначене вторинністю. The article focuses on two syntactic units, namely sentences and phrases and also analyses a word as a component that structures sentences and phrases. The author emphasies their various interpretation due to dissimilar principles of analysis. The hierarchical relationship of the syntactic units under consideration are stressed, in particular the sentence is defined as the main predicative unit and the means of performing two essential functions of the language – communicative and cognitive ones. The next place according to the priority is assigned to minimal syntactic units which exist in certain formal syntactic links and semantic relationships between themselves. They structure sentences and can function within the phrases. The status of the absolute periphery belongs to the phrase which serves only as a means of naming, doesn’t perform a communicative function idependently, lacks prediction and thus is of the secondary importance.