Налоговое регулирование сельскохозяйственного землепользования

Abstract

У Податковому кодексі України відсутні правові норми щодо особливостей використання коштів від плати за землю. До 2001 року плата за землю спрямовувалася на фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, проведення земельної реформи, ведення кадастру, здійснення землеустрою та моніторингу земель, розвитку інфраструктури населених пунктів, відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних з господарюванням на землях гіршої якості; економічного стимулювання власників землі і землекористувачів за поліпшення якості земель, підвищення родючості ґрунтів. Наразі даний податок ніяким чином не впливає на вклад і відповідальність держави за раціональне використання та охорону земель. Нажаль, економіко-правову систему платності землекористування та землеволодіння в Україні не можна вважати такою, що відповідає вимогам раціонального використання та охорони земель сільськогосподарського призначення. Екстенсивне використання земель у сільськогосподарському виробництві призвело до масштабної деградації та значного виснаження ґрунтового покриву. Земельний податок в Україні є джерелом наповнення бюджету, проте практично не виконує стимулюючу функцію, а також не є гнучким у залежності від доходів платника. Особливістю цієї проблеми є і те, що держава зобов’язана опікуватися землями сільськогосподарського призначення, які займають 71 % від земельного фонду України. Ці факти свідчать про актуальність та практичне значення даного дослідження.

The article investigates tax regulation of agricultural land use. Land tax laws in Ukraine and Belarus are considered. The process of land revenue tax payments in Ukraine is analyzed.