Методика дослідженнях структури земельного покриву для розробки схем екологічної мережі локального рівня з використанням методів ГІС та ДЗЗ

Abstract

Інтеграція України в ЄС передбачає імплементацію багатьох європейських директив в галузі охорони природи, в т.ч. й формування Панєвропейської екомережі. Наше дослідження стосується найнижчого рівня екомереж – локального, бо екомережі інших рівнів для Волинської області вже розроблені. Екомережа – це функціонально об’єднана система природоохоронних територій різного статусу і допоміжних територій, які забезпечують функціональні зв’язки між біотопами різних рангів, а також збереження умов для природного перебігу процесів функціонування і розвитку екосистем різного рівня організації. До них належать: землі водного фонду, водно-болотні угіддя, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів і зони санітарної охорони, землі лісового фонду; полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, які не віднесені до земель лісового фонду; курортні та лікувально-оздоровчі території з їх природними ресурсами; землі рекреаційного призначення для організаціїмасового відпочинку населення і туризму; інші природні території, у межах яких є природні об’єкти, що мають особливу природну цінність; земельні ділянки, на яких зростають природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України; земельні ділянки, які є місцями перебування чи зростання видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України; частково землі сільськогосподарського призначення екстенсивного використання