Комунікативний портрет аудиторії мережевих спільнот: психолінгвістичний вимір
Loading...
Files
Date
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Lesya Ukrainka Eastern European National University
Abstract
У статті обґрунтовано антропоцентризм як основу психолінгвістичних
досліджень соціальних спільнот Інтернету; розглянуто мережецентричність як когнітивне
підґрунтя мережевих комунікацій; на прикладі соціальних мереж ВКонтакті, YouTube,
Однокласники, Facebook запропоновано комунікативні портрети аудиторій у психолінгвістичному вимірі. Визначено, що мережеві спільноти стають платформою для міжособистісних
комунікацій, породження веб-хвиль (Web-waves), мобілізації спільноти для дій у реальності.
Мережевим спільнотам притаманні тоді характеристики: ідентифікація особистості за
принципом «Скажи, з якої ти мережі, і я скажу, хто ти»; зсув від вертикального до горизонтального виміру комунікацій; сегментація аудиторій, індивідуалізація комунікації й
актуалізація ролі лідерів думок у кожній окремій соціальній мережі; створення веб-хвиль, що
запускають когнітивну схему «зацікавленість – участь у комунікації – прийняття рішення»;
можливість проведення моніторингу й аналізу ефективності комунікацій; зміна статусу
споживача інформації. Новий предмет досліджень (соціальні мережі) зумовив виникнення нової
галузі психолінгвістичних пошуків – психолінгвістики мережевих комунікацій, завдання якої
передбачають визначення особливостей функціонування мови в нових технологічних умовах;
вивчення психологічного підґрунтя породження й функціонування дискурсів як відображення
нових комунікативних моделей, орієнтованих на колективне співавторство у відтворенні змістів;
аналіз формування особистісної та колективної ідентичності в дискурсивних практиках
мережевих спільнот. In the paper, anthropocentrism is proved to be the basis of psycholinguistic research of
Internet social communities; net-centricity is viewed as a cognitive basis of network communications; as
exemplified by social networks VKontakte, YouTube, Odnoklassniki, and Facebook communicative
portraits of audiences in psycholinguistic dimension are proposed. It was determined, that social
network communities are becoming a platform for interpersonal communications, producing Webwaves,
mobilizing communities for actions in reality. Social network communities have the following
characteristics: identification of personality based on the principle “Tell me, to what social network you
belong, and I will tell you who you are”; shift from vertical to horizontal dimension of communications;
segmentation of audiences, individualization of communications and actualization of the role of opinion
leaders in each network; producing Web-waves which trigger a cognitive pattern “interest –
participation in communication – making a decision”; possibility of monitoring and analysis of
communications effectiveness; change of status of an information consumer. New subject of research
(social networks) stipulated appearing of a new field of psycholinguistic research – psycholinguistics of
social networks communications, tasked to: identify the characteristics of language functioning in new technological conditions; study the psychological basis of producing and functioning of discourses as
the reflection of new communicative patterns, focused on collective authorship in reproduction of
contents; analyse the formation of personal and collective identity in discourse practices of social
network communities.
Description
Keywords
віртуальна ідентичність, комунікативний портрет аудиторії соціальних мереж, психолінгвістика мережевих спільнот, мережеві спільноти, соціальні мережі, мережецентричність, virtual identity, communicative portrait of a social network audience, psycholinguistics of social networks, social network communities, social networks, net-centricity
Citation
Компанцева Л. Комунікативний портрет аудиторії мережевих спільнот: психолінгвістичний вимір / Л. Компанцева // East European Journal of Psycholinguistics / Lesya Ukrainka Eastern European National University. – Lutsk, 2014. – Issue 1. – P. 107-113.
