Факт у літературі: породження значень

Abstract

Піддано сумніву дефініцію «художньо-документальна література» як такої, що містить ознаки апорії. Застосувавши методи аналогій та діалектичний та залучивши феноменологічний інструментарій, показано відмінність між фактом як інертною історичною одиницею і фактом у кореляційно-контактних образних утвореннях. Шляхом логічних умовиводів приходимо до висновку, що факт у документальному тексті – однозначний, міра інформації, яку він несе, рівновелика його відповідникові в емпірично репрезентативному просторі, він одновимірний, історично і просторово локалізований, вичерпний, кінечний у плані повідомлення. Художній текст – гіперскладне поєднання різного роду контактів, синтез глибини абстраговано художніх мислеформ із абсолютно конкретним значенням видимих речей. З одного боку – інженерія, з іншого – магічно-ритуальна процедура. Висловлюємо міркування щодо механізму трансформації інформаційносемантичного в інформативно-естетичне. Розглядаємо художній текст як багатоканальну систему, де факт піддається обробці шляхом стиснення (квінтесенціювання), квантування (енерговпливу), кодування (образоутворення), перемішування (корелювання). Для ілюстрування теоретичних тез використовуємо роман «Листя землі» В. Дрозда.