2-ариліден-6,7-дигідротіазоло[3,2-a]піримідини: синтез та їх біологічна активність

Abstract

Магістерська робота присвячена дослідженню антиоксидантної активності нових гетероциклічних сполук, що містять конденсований тіазолопіримідиновий цикл. Метою дослідження є розробка ефективних методів синтезу речовин із вираженою антиоксидантною дією. Вихідну сполуку — 6,7-дигідро-2H-тіазоло[3,2-а]піримідин-3(5H)-он — було одержано шляхом анелювання тіазольного ядра до тетрагідропіримідин-2(1H)-тіону. У результаті реакцій конденсації цієї сполуки із заміщеними бензальдегідами синтезовано низку 3-ариліден-6,7-дигідро-2H-тіазоло[3,2-а]-піримідин-3(5H)-онів із виходами в межах 69–73%. Будову синтезованих сполук підтверджено даними спектроскопічних досліджень: ¹H ЯМР, ¹³C ЯМР та хроматомас-спектрометрією. Антиоксидантну активність отриманих сполук оцінено за допомогою DPPH-тесту. Встановлено, що всі досліджувані зразки мають помірну або достатню антиоксидантну дію. Найвищу активність продемонстрував 2-(4-гідрокси-3-метоксибензиліден)-6,7-дигідро-2H-тіазоло[3,2-а]піримідин-3(5H)-он, який інгібує 88,7% вільних радикалів. Ця сполука розглядається як перспективний кандидат на роль синтетичного антиоксиданта.