Прояв емпатії в професійній діяльності онкохірургів та клінічних онкологів

Abstract

Магістерська робота присвячена теоретико-методологічному та емпіричному дослідженню психологічних особливостей прояву емпатії у професійній діяльності клінічних онкологів та онкохірургів. У першому розділі здійснено теоретичний аналіз емпатії як професійно важливої якості лікарів, проаналізовано місце емпатії в міжособистісних стосунках у працях вітчизняних та зарубіжних психологів, узагальнено існуючі концепції емпатії в медичній практиці та проведено психологічний аналіз діяльності лікаря клініциста і лікаря хірурга. Емпатія клінічних онкологів та онкохірургів вивчалася в основному як особистісна властивість лікаря у межах спеціалізації і розглядалася як окрема проблема, що не враховує емпатичні особливості стосовно до конкретного виду і способу професійної діяльності за спеціалізацією. Виявлення взаємозв’язку емпатії та ефективності професійної діяльності у лікарів різної спеціалізації дозволить визначити змістовну специфіку емпатії клінічних онкологів і онкохірургів. У другому розділі обґрунтовано емпіричну програму вивчення проблеми, й методики емпіричного дослідження та здійснено емпіричну констатацію впливу емпатії на ефективність діяльності кілінічного онколога та онкохірурга. Проаналізовано ефективність діяльності клінічних онкологів та онкохірургів в різні стажові періоди, вплив рівня розвитку емпатії на ефективність діяльності, виразність емпатії клінічних онкологів і онкохірургів та проаналізована психологічна структура емпатії клінічних онкологів і онкохірургів й емпірично досліджена динаміка розвитку емпатії в ході професіоналізації клінічних онкологів та онкохірургів, У дослідженні розглянуто емпатію як цілісне явище, яке формується і розвивається у соціальній взаємодії, якою є професійна діяльність лікаря, визначено характер, специфіку емпатії лікарів різної спеціалізації та досліджено як, змінюючись у соціальній взаємодії протягом професійного життя, емпатія впливає на ефективність діяльності клінічних онкологів і онкохірургів. Встановлено, що емпатія як інтегративне явище є для клінічних онкологів професійно важливою якістю, що розкривається в їх діяльності через три взаємодіючі і взаємопроникні компоненти: розуміння, переживання і допомагаюча поведінка, які в сукупності здійснюють позитивний вплив на результативність діяльності. У професійній практиці онкохірургів емпатія розкривається тільки як феномен пізнання та поведінки, а отже не є професійно важливою якістю хірурга.