Коли Петро Волиняк ще був Чечетом: оповідання «Лола»

Abstract

Мета розвідки – проаналізувати ідейно-художні та композиційні особливості раннього оповідання П. Чечета (автонім письменника, журналіста й редактора Петра Волиняка (1907–1969)) «Лола» (1932). В основі методології статті – культурно-історичний метод, який дає можливість урахувати ідейні параметри доби, а також акцентувати на гендерному аспекті твору. Комплексний підхід забезпечує цілісне бачення багатогранної діяльності Петра Волиняка. Результатом дослідження є доведення провідних наративів тексту, сформованих радянською ідеологією, зокрема: колективізація як вираження нового способу господарювання, боротьба з традиціями народів Сходу, емансипація жінки. Основним є гендерний аспект, тому на передньому плані – образ Лоли. Завдячуючи впливу радянського міста й освіти, вона приносить ідею визволення жінки Сходу в рідний аул. Ідейним продовженням образу Лоли є Турсин, яка виростає зі свого середовища і протистоїть йому; це практично єдиний образ у творі, що розвивається. Зауважено дидактизм у змісті і прямолінійність сюжету, публіцистичний пафос, чіткий поділ на позитивних і негативних персонажів, однозначність семантики образів, символіки дня і ночі. Ім’я головної героїні Лола, що означає тюльпан, має смислове навантаження: дівчина принесла соціальне оновлення. А в епілозі оповідання підкреслюється закономірність: після появи Лоли Кизил-Гурт укрилася тюльпанами. Примітно, що П. Чечет наголошує на ролі слова (агітація Лоли, авторитетні слова ворожбита, прокляття батька, слова Турсин, яка продовжила справу Лоли). Наголошується, що світоглядний конфлікт в оповіданні розгортається й на особистому рівні (Лола – батько). Розглянуто композиційні особливості твору, їхню роль у досягненні ідейного задуму. Пісня, що звучить в епілозі, демонструє визнання Лоли народною героїнею. У висновках підкреслено, що, попри соціалістичні акценти, гендерний аспект твору – ідею емансипації жінки Сходу – реалізовано послідовно. Стилістика оповідання підтверджує закономірність того, що П. Чечет відбувся як журналіст. Нова самоідентифікація автора (псевдонім Петро Волиняк), обумовлена еміграційним періодом, засвідчила в літературі його світоглядні зміни.