Особливості рухової активності та показників фізичного здоров’я учнів старшого шкільного віку
Loading...
Date
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Abstract
У статті подано результати визначення структури й обсягу рухової активності та показники фізичного здоров’я
хлопців і дівчат віком 15–16 років як складових частин розробки програми оздоровчо-рекреаційних занять. Для
виконання завдань дослідження використано такі методи дослідження: антропометричні, педагогічні, методи
математичної статистики. Для установлення добового обсягу рухової активності хлопців і дівчат 15–16 років
застосовано методику Фремінгемського дослідження, а для визначення рівня фізичного здоров’я – методику
експрес-діагностики соматичного здоров’я Г. Л. Апанасенка. У дослідженні брали участь 50 учнів 15-річного віку (33
хлопці й 17 дівчат) і 49 – 16-річного віку (34 хлопці та 15 дівчат). Результати проведеного нами дослідження рухової
активності хлопців і дівчат 15–16 років підтвердили дані спеціальної літератури про низький рівень рухової
активності цього статево-вікового контингенту. У школярів 15–16 років у відсотковому співвідношенні на базовий,
сидячий та малий рівні припадало близько 93–94 % добової рухової активності, а на середній і високий – 6–7 %. У
дівчат 15–16 років зафіксовано меншу тривалість високого й середнього рівнів рухової активності, порівняно з
хлопцями. Проте достовірної різниці в розподілі за рівнями рухової активності хлопців і дівчат нами не виявлено
(p>0,05). Упродовж дослідження не виявили серед хлопців та дівчат 15–16 років осіб із високим (безпечним) рівнем
соматичного здоров’я серед досліджуваного контингенту. Оцінювання рівня соматичного здоров’я за методикою
Г. Л. Апанасенко дало змогу встановити, що в хлопців і дівчат 15–16 років середньостатистичний результат суми
балів відповідає низькому рівню соматичного здоров’я. Отримані дані педагогічного експерименту використано
нами для розробки оздоровчо-рекреаційної програми із застосуванням засобів пішохідного туризму. The article reveals the structure and volume of motor activity as well as physical health indicators among boys and girls
aged 15–16. The particular structure and volume of motor activity have been used to implement the program of recreation.
The following research methods have been applied: anthropometric method, pedagogical method, methods of mathematical
statistics. The Framingham method has been applied to determine the daily volume of motor activity among boys and girls
aged 15–16. The method of G. L. Apanasenko (i.e. express diagnosis of somatic health) has been applied to reveal the level of
physical health. The study involved 50 students aged 15 (33 boys and 17 girls) and 49 students aged 16 (34 boys and 15 girls). The
results of the study have confirmed the low level of motor activity among boys and girls aged 15–16. The percentage of the
basic, sedentary and low motor activity forms approximately 93 % – 94 % of total daily motor activity among students aged
15–16, whereas the average and high level of motor activity is about 6–7 %. The girls (at the age of 15–16) have
demonstrated lower level of motor activity in comparison to boys. However, no significant difference in the distribution of
boys’ and girls’ motor activity levels has been found out (p> 0,05). Throughout our study, we have not detected students
with high (safe) level of physical health among boys and girls aged 15–16. Assessment of somatic health level (by G. L.
Apanasenko’s method) has allowed us to establish that boys and girls aged 15–16 have low level of somatic health. The
obtained data of the pedagogical experiment have been applied to elaborate the program of recreation that includes elements
of hiking.
Description
Citation
Блистів Т. В. Особливості рухової активності та показників фізичного здоров’я учнів старшого шкільного віку / Тарас Блистів, Леонід Пилипей // Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт : журнал / уклад. А. В. Цьось, А. І. Альошина. – Луцьк, 2018. − Вип. 30. – С. 59–64.
