Статус реми в структурі висловлення

Abstract

У статті встановлено максимально повну парадигму засобів вираження комунікативної мети висловлення, схарактеризовано особливості еволюції поглядів на статус реми в структурі висловлення, проаналізовано формування теоретичних і концептуально-засадничих принципів визначення реми та простежено співвідношення актуального членування і формально-граматичного вираження речення. Висвітлено позиційні ознаки реми в реченні, встановлено систему ремоідентифікаторів та закономірності рематизації висловлення. У визначенні реми більшість лінгвістів використовує метод питань, згідно з яким рема – це те, що є короткою відповіддю на певне запитання, можливо, навіть гіпотетичне, а тема – те, що запозичено із запитання при повній відповіді. Поширені випадки виокремлення теми та реми висловлення шляхом використання категорії стверджувальної/заперечної модальності. The thesis attempts at establishing a complete paradigm of manifestation methods of statement communicative purpose tracing the peculiarities of evolution of views at the actual division of the sentence, working out its theoretical and conceptual-fundamental principles and studying the correlation between the actual division of the sentence, and the formal-grammar structure. The work presents the typology of rheme in the modern Ukrainian language and identifies theme and rheme indicators in the structural and functional aspects as well as regularities in the actualization of theme-rheme relations within the sentence.