Діалог із Біблією в поезії Лесі Українки (на матеріалі збірки «Думи і мрії»).

Abstract

Мета статті – інтерпретація глибинних смислів низки ідей у поезії Лесі Українки, які постали в результаті діалогу авторки з текстом Святого Письма. Для досягнення поставленої мети у розвідці використано герменевтичний підхід, що передбачає інтерпретацію біблійних інтекстів у творах Лесі Українки в межах культурно-історичного та філософського контексту. Зазначено, що у поетичній збірці «Думи і мрії» письменниця переосмислює події Старозавітної історії; зосереджує увагу на мотивах блукання, гріха, жертви; біблійних образах пророка, пустелі, ангелів; Євангельських образах терену і тернового вінця; її цікавить сутність взаємозв’язку світла й темряви, форми і хаосу, любові й ненависті. Зауважено, що антитетичність низки мотивів лірики Лесі Українки дає підставу вести мову про дуалістичну природу світосприйняття поетеси. Водночас зроблено припущення про здатність ліричної героїні поезії «Грішниця», позиція якої близька авторці, до «раціональної» віри в низку соціальних ідей, провідне місце серед яких належить ідеї свободи. Зазначено, що, переосмислюючи Старозавітні події в поезії «У пустині» та проводячи паралель між історією Ізраїлю та України, авторка веде мову не лише про національне поневолення. У творі також ідеться про такі основоположні проблеми людської екзистенції, як провина, страх, відчай, безпорадність, що постають у «межових ситуаціях» і сприяють прийняттю доленосних рішень, свідомому вибору свободи. Досліджено зокрема джерела мотиву жертви в поезії Лесі Українки та пов’язаного з ним мотиву любові й ненависті. Зазначено, що зацікавлення письменницею темою жертовності має психологічне підґрунтя, та, разом з тим, пов’язане із першоджерелом – Біблією. Проаналізувавши поезії Лесі Українки, що складають збірку «Думи і мрії», можемо виснувати, що основний спосіб реалізації діалогу з Книгою Книг в ліриці Лесі Українки – трансформація сюжетів та образів, джерелом яких є Біблія, а також включення в тексти біблійних цитат, алюзій, ремінісценцій. Звернення письменниці до тексту Святого Письма постає способом переосмислення важливих філософських, етичних та емоційно-психологічних проблем.