Психологічний аналіз згуртованості старшокласників у процесі взаємодії

Abstract

У кваліфікаційній роботі представлено теоретико-емпіричне дослідження проблеми згуртованості старшокласників у процесі взаємодії. Обґрунтовано, що основними показниками ефективності формування та розвитку групи старшокласників завжди є два явища – психологічна згуртованість та соціально-психологічний клімат. Визначено, що основними чинниками згуртованості старшокласників є: подібність основних ціннісних орієнтацій учасників групи; чіткість та визначеність цілей групи; демократичний стиль керівництва; взаємозалежність членів команди в процесі спільних дій; порівняно невеликий розмір групи; відсутність конфліктних мікрогруп; престиж і традиції групи. В результаті емпіричного дослідження встановлено, що емоційна сфера особистості старшокласника впливає на механізм його емоційного ставлення, злагодженість у взаємодії, формування його позиції в групі. Доведено існування зв’язку між соціометричним статусом старшокласника, особливостями його емоційної сфери та згуртованістю групи в процесі взаємодії. Згуртованості групи сприяють такі чинники: рівень емоційної привабливості, співчуття, спосіб спілкування в групі та провідний соціальний мотив, характеристики та якості індивідів, прийняття рішень і стиль керівництва в групі.