Від критичної рецепції до новин культури: творчість Лесі Українки та Олени Пчілки на сторінках часопису «Нові Дні»

Abstract

Мета розвідки – простежити специфіку різнопланових матеріалів часопису «Нові Дні» (1950–1997), присвячених творчості Лесі Українки та Олени Пчілки. Методологія публікації основана на загальнонаукових методах аналізу та систематизації матеріалів, зіставлення інформації, формування висновків. Серед спеціальних методів – контент-аналіз і культурно-історичний метод, елементи біографічного методу та антиколоніального прочитання. Комплексний підхід забезпечив формування цілісного уявлення про соціальні функції періодики. Результатом дослідження є виокремлення таких аспектів присутності класиків Лесі Українки та Олени Пчілки на сторінках часопису «Нові Дні», як популяризація творчості, літературознавче осмислення, мемуарні та інформаційні матеріали, поетичні присвяти Лесі Українці. Досліджено, що в часописі «Нові Дні» переважно увага до творчості класиків обумовлюється ювілейним чинником. До столітнього ювілею Лесі Українки та до 50-ліття сумного ювілею Олени Пчілки опубліковано статті П. Одарченка. Простежено, що у статті, присвяченій творчості Лесі Українки автор актуалізував ідейні імперативи письменниці, підкреслюючи актуальність творів антиколоніального характеру. Наголошується на фундаментальності літературного портрета «Славна дочка українського народу Олена Пчілка». Зауважено, що в публікації Дмитра Чуба важливими є спогади білоруського композитора М. Щеглова про Олену Пчілку. В аналізі поезій, присвячених Лесі Українці, зауважено інтертекстуальні елементи, зокрема ремінісценцію на рівні згадки фактів біографії, образів, назв творів чи поетичної збірки; алюзію; майже дослівне цитування І. Франка. У творах української діаспори, окрім того, актуалізовано визвольні ідеї письменниці. Простежено, що передруки з підрадянських джерел – складник редакторської політики «Нових Днів». Йдеться про художні та інформаційні матеріали. Розглянуто низку інформаційних текстів, приурочених вшануванню пам’яті Лесі Українки українською громадою Канади та мером Вінніпегу. У висновках підкреслено важливість і перспективність наукової проблеми.