Творчість Лесі Українки і бандурне мистецтво української діаспори

Abstract

У статті пропонується аналіз розвитку бандурного мистецтва діаспори ХХ – початку ХХІ ст. з урахуванням значення постаті й творчості Лесі Українки. Зокрема, виокремлено кобзарський сегмент діяльності Лесі Українки, її внесок у фіксацію та збереження кобзарського репертуару, пізніше відтвореного в еміграційному та діаспорному середовищі. Визначено наукові й науково-публіцистичні праці митців діаспори, котрі актуалізували спадщину Лесі Українки для збереження кобзарських традицій. Проаналізовано виконавські й звукозаписні здобутки солістів та колективів бандуристів діаспори, котрі носять її ім’я та включають до репертуару твори на вірші поетеси. The article offers an analysis of the diaspora bandura art development in the XX – the beginning of the XXI centuries, taking into account the significance of the figure and creativity of Lesya Ukrainka. In particular, the kobzar segment of Lesya Ukrainka’s activity is being identified, her contribution to fixing and preserving the kobzar repertoire, later restored in the emigration and diaspora environment. The scientific and scientific-journalistic works of the diaspora artists are being defined, which actualized the legacy of Lesya Ukrainka to preserve the kobzar traditions. The performance and recording achievements of the diaspora soloists and collectives of bandura players are being analyzed, which bear her name and include her works in the repertoire.