Інформаційний безлад: політико-психологічний вимір зміни клімату

Abstract

Термін «інформаційний безлад» (information disorder) був офіційно впроваджений у 2017 р. у звіті Ради Європи і з того часу став складовою академічних і політичних дискусій про дезінформацію, фейкові новини та маніпуляції. У контексті змін клімату дослідження цього явища набуває особливої актуальності, оскільки швидке поширення хибної інформації в Інтернеті та соцмережах може підривати ефективність кліматичних ініціатив і знижувати підтримку політики проти глобального потепління. Автори наголошують, що кліматична криза охоплює не лише екологічні, а й соціальні, політичні, економічні та психологічні виміри, тому для її подолання потрібен міждисциплінарний підхід, який поєднує кліматичну науку, політологію та психологію. У дослідженні розглянуто три основні парадигми пояснення кліматичної кризи - Антропоцен, Капіталозен і Природна кліматична змінність. Обрано підхід Антропоцену, який підкреслює людську діяльність як головну причину глобальних екологічних змін і одночасно як фактор, що спричиняє інформаційний безлад. Розрізняючи мізінформацію, дезінформацію та малінформацію, дослідники вказують, що лише дезінформація - цілеспрямоване маніпулювання - завдає найбільших системних збитків. Політологи вивчають інституційні інструменти боротьби з дезінформацією, такі як регулювання соцмереж і фактчекінг, тоді як психологи аналізують когнітивні процеси довіри до неправдивих повідомлень. Оскільки в українському науковому просторі відсутні прямі системні дослідження кліматичного інформаційного безладу, дане дослідження переважно спирається на закордонні публікації. Отже, метою нашого міждисциплінарного дослідження є вивчення політологічних та психологічних аспектів інформаційного безладу щодо змін клімату. Ми використовуємо інтерпретаційний підхід, який інтегрує якісний і кількісний аналіз, який ґрунтується на вторинних даних, релевантних темі, що вивчалися науковцями та дослідницькими організаціями на теоретичному та експериментальному рівні в рамках численних наукових проєктів.