ECHA TOPOSU MADAME BOVARY W OPOWIEŚCI „WIRYNEJA” LIDII SEJFULLINY

Abstract

Обговорюється проблема універсального характеру боваризму в літературі на прикладі повісті „Віринея” Лідії Сейфулліної (1889–1954). Метою цього аналізу є показ зв’язку між реалістичним твором періоду молодої радянської літератури і його зразком – широко відомим романом французького письменника, виданим у 1857 р. у манері психологічного реалізму. Предметом дослідження є образ головного жіночого персонажа в цих двох згаданих творах. Роман Флобера (1821–1880) належить до літератури т. зв. нурта суспільної хірургії. Автор зображає в нім середовище й атмосферу Франції періоду Людовика Філіппа на підставі світогляду Емми Боварі, дочки нормандського фермера і дружини лікаря з маленького міста. Повість Сейфулліної пов’язана з перебігом російсько-радянської реалістичної прози й показує суспільнополітичні та етичні зміни в Росії в період падіння царського ладу, революції і перших років громадянської війни. Ці зміни показані крізь особисту долю головної героїні – Віринеї, яка походить із сім’ї багатих селян і перебуває в незмінному конфлікті з іншими. Емма й Віринея схожі одна на одну своїм підсвідомим прагненням до високої мети, і тому вони не можуть порозумітися зі своїм оточенням. Дослідження цих віддалених на декілька десятків років один від одного творів указує, що боваризм як психологічно-суспільний феномен незалежний від часу й культурного простору. Це явище властиве не тільки жінкам (дивися відому сентенцію Флобера: „Madame Bovary, c’est moi”), і як таке воно виступає в літературних творах, які намагаються передати цей етап суспільної історії. Вимагає подальших досліджень питання: який чинник впливає на різницю в поглядах на життя згаданих жіночих персонажів. Хіба їх боваризм викликаний особою тієї або іншої героїні, рівнем виховання і знань, культурним середовищем, віросповіданням і, нарешті, − особливостями історичної епохи, в умовах якої автори зобразили ці жіночі образи? The article is focused on the problem of universal character of bovarism in literaturę on the basis of Lidia Sejfullina’s (1889−1954) story, titled: Viryneya. The purpose of this analysis is to demonstrate connections between realistic from young-Soviet literaturę period and its archetype − well-known story of French writer, published in the Year 1857 in the psychological realism style. The object of the analysis is the image of the main female hero in two above mentioned stories. The romance of Flaubert (1821−1880) belongs to the stream of social surgeonity. The author demonstrates here an environment and the atmosphere in France under the rule of Louis Philip through the outlook of Emma Bovary − a Normandie peasanf sdaughter and wife of the doctor in smali town. The Sejfullina’s story demonstrates socio-political and morał changes in Russia at the tsarist system twiglight, revolution, beginning of the dvii war period. This changes are presented by the private life of main female hero − Viryneya. She becomes frome the group of wealthy peasants and she lives in the permanent cjnflict with her environment. Emma and Viryneya are something in common because of their half-awarnessly reaching to the worthies out of their social sphere. That is why they can not be accesible by their neighbours. The analysis of such distant in time of few decades each from other productions shaw us the bovarism as an universal socio-psychological phenomenon and independent from the time and space. This human event is characteristic not for women only (see: the Flauberf s opinion: „Madame Bovary, c’est moi”), and that is why it appears in literary works, which are steaming to demostrate a piece from social history. The ąuestion about which factor has morę influence on the diference between above mentioned heroins’ attitude. Is the bovarism an effect of their personality, education level, culture’s circle, the type of conversion, or the typical scheme of historical epoch and its circumstances, where the author’s presented the above mentioned female characters.