Споглядання як зміст «Я» у Платона, Арістотеля та Плотіна

Abstract

Гносеологічні та онтологічні аспекти феномену «Я», його споглядальний зміст в античну добу, виявились особливістю неявного осмислення концепту та перцепту «Я», які є грою форми та змісту сфери розуму, діалектичної єдністю протилежностей, а відтак виходять на дві споглядальні позиції, кожна з яких буде мати продовження у подальшому визначенні аспектів феномену «Я» різними філософськими течіями. Гноссеологические и онтологические аспекты феномена «Я», его содержание в античной эпохе,оказались особенностью неявного осмысления концепта и перцепта «Я», которые есть игра формы и содержания сферы разума, диалектическим единством противоположностей, а потому и выводят на две позиции созерцания, каждая из которых будет иметь свое развитие в дальнейшем определении аспектов феномена «Я» различными философскими школами. Gnosseologichesky and ontologic aspects of a phenomenon «I», its maintenance in an antique epoch, have appeared feature of implicit judgement concept and percept of «I» which game of form and content of sphere of reason is, dialectic unity of contrasts that is why deduce on two positions of contemplation, each of which will have the development in the further definition of aspects of a phenomenon «I» various philosophical schools.