Залученість служби військового капеланства до заходів зі збереження психічного здоров’я військовослужбовців

Abstract

Спираючись на теоретичне опрацювання результатів дослідницької діяльності фахівців останніх років, у статті сформовано комплексну теоретичну модель залученості військового капеланства до системи психологічного забезпечення військовослужбовців. Проаналізовано зміни діяльності даної структури, що обумовлені актуальною воєнною ситуацією в державі. Висвітлено результати дослідницької діяльності наукової спільноти щодо ефективності інтервенцій капеланства. Обґрунтовано важливість розвитку сфери військового душпастирства, з огляду на потенціал психологічної підтримки, що надається останньою. Ситуація сучасності актуалізує потребу ретельного аналізу процесу розвитку психологічних компетенцій військового капеланства відповідно до запитів військовослужбовців та актуального правового статусу душпастирства в Збройних силах України та інших військових формуваннях. Наразі забезпечення конгруентності у вчинково-екзистенційній сфері, зокрема, в таких проявах, як: опрацювання психотравмувального досвіду, ціннісне ставлення до виконуваної професійної діяльності, збереження онтологічної впевненості та психологічної резильєнтності – гарантується саме службою військового капеланства. Проблема залученості останніх до процесу збереження психічного здоров’я висвітлюється в дослідницьких роботах, проте лишається актуальною з огляду на трансформації системи забезпечення психологічної підтримки військовослужбовців в умовах повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. Висновки. Отримані результати засвідчують, що сьогодні роль яку відіграють військові капелани в заходах зі збереження психологічного здоров’я військовослужбовців є значною. Професійна діяльність душпастирів тісно пов’язана з діяльністю військових психологів та сприяє збільшенню потенціалу реабілітації військ у період ротації. Більш того, в умовах виконання службово-бойових завдань, військові капелани суттєво підвищують адаптивні спроможності військовослужбовців, сприяють гармонійній реакції на бойові стресори та мінімізують ризики розвитку психотравм і стресових розладів.