Міф і міфологічні нарації в сучасній медіакультурі: семіотичний аспект

Abstract

Статтю присвячено семіотичному аналізу особливостей репрезентації міфічного в сучасній медіакультурі. Співставлення різноманітних підходів до семіотичного аналізу міфу дозволяє виявити знаково-символічну специфіку міфологічних нарацій у медіапросторі і концептуалізувати міф як органічну складову сучасної медіареальності та як культурний феномен, що реалізує важливі комунікативні функції. Обґрунтовано, що акцент у репрезентації міфічного переноситься з вербальних на візуальні, або ж аудіовізуальні знаки, що презентуються у віртуальному вимірі за допомогою новітніх медіа-технологій. Репрезентація міфів у вимірі новітніх медіа відрізняється від традиційної як матеріально-технологічними, часопросторовими, так і семіотичними параметрами: медіа-віртуальне витісняє реальне, часове превалює над просторовим, візуальний образ – над вербальним, форма – над змістом, знаки передують об’єктам, симуляція замінює репрезентацією. Завдяки новітнім аудіовізуальним медіа-технологіям міфологічні нарації стають гіпервидовищними і виступають важливими елементами сучасної гіперреальності. Зростають їх сугестивний та інтерактивний потенціали, а також симулятивно-маніпулятивний вплив на свідомість і життєвий світ людини.