Особливості функціонування інституту міжнародного туристичного права

Abstract

Розвиток міжнародного туристичного обміну актуалізує потребу в ефективному міжнародно-правовому регулюванні та формуванні спеціалізованих механізмів правової взаємодії між усіма учасниками туристичної сфери. Метою дослідження є визначення особливостей функціонування інституту міжнародного туристичного права. Для проведення дослідження використано такі методи, як аналіз, синтез, узагальнення, систематизація. У статті викладено особливості міждержавних відносин у сфері туризму, спрямованих на формування уніфікованих умов і стандартів для забезпечення ефективного функціонування міжнародного туристичного обміну. Сформульовано принципи міжнародного туристичного права. Визначено зміст та значення основних принципів міжнародного туристичного права. Констатовано, що принципи міжнародного туристичного права безпосередньо містяться в міжнародно-правових документах, як ключові засади регулювання відносин між суб’єктами міжнародного туристичного права. Визначено, що фундаментальну основу міжнародно-правового регулювання туризму та міжнародних подорожей формує сукупність міжнародних договорів, конвенцій, декларацій, а також резолюцій міжнародних організацій. Подано ключові джерела та міжнародно-правові документи, які визначають правові засади функціонування та розвитку міжнародного туризму. Зазначено, що міжнародне співробітництво у сфері туризму реалізується у двосторонніх і багатосторонніх формах через укладення міжурядових угод, участь у форумах і діяльність міжнародних туристичних організацій. Констатовано, що норми міжнародного туристичного права містять стандарти, орієнтовані на підвищення ефективності співпраці між державами у сфері туризму та формування стійкого інтересу учасників туристичних відносин до подальшого розвитку туристичного обміну. Розвиток туристичної індустрії на міжнародному ринку та зростання масштабів туристичних зв’язків, що обумовлюють суттєвий економічний та соціальний вплив на національні системи, зумовлюють об’єктивну потребу у формуванні ефективного правового регулювання цієї сфери та становленні міжнародного туристичного права як самостійного інституту сучасного міжнародного публічного права.