Природоохоронні мережі Волинської області

Abstract

Об’єктивна суперечливість взаємодії суспільства з навколишнім природним середовищем і потреба оптимального вирішення наявних протиріч між ними визначають зміст, характер і напрямки природокористування, відтворення природних ресурсів та охорони довкілля, збереження в ньому динамічної екологічної рівноваги, яка забезпечує нормальний для людини стан. Все більшого значення набуває вимога враховувати в господарській та іншій діяльності природні закони та обмеження, співставляти антропогенний вплив на довкілля з екологічною ємністю природних геосистем, дотримуватися всіх екологічних правил і вимог, обмежень і заборон. Тобто необхідна зміна акцентів у вирішенні екологічних проблем з імперативного дослідження забруднення середовища до імперативу дослідження й збереження системоформувальних зв’язків геосистем, а через них – механізмів, які забезпечують відновлення їх просторово-часової організації. Екологічний імператив є основою концепції сталого розвитку. Сучасна екологічна криза, глобальні екологічні проблеми зумовлюють необхідність кардинальних змін в організації взаємовідносин суспільства і природи, в освоєнні, використанні і збереженні природних ресурсів. Лише природні території, що знаходяться під особливою охороною держави, здатні забезпечити екорівновагу, компенсувати перетворення природних комплексів людиною і зберегти частину дикої природи для її подальшого самовідтворення. Заповідання цінних природних територій – це свідчення піклування про майбутні покоління.