Психолінгвістичний аспект аналізу семантики мовлення дітей мігрантів

Abstract

Продемонстровано результати діагностики семантики мовлення дітей мігрантів за допомогою вільного асоціативного експерименту. За основу взято класифікацію за логікою сполучення слів-стимулів і слів-реакцій (логічні та периферійні), а також за їхніми граматичними ознаками (синтагматичні й парадигматичні ). Інтерпретацію отриманих результатів представлено поетапно. Здійснено порівняльний аналіз двох груп респондентів – дітей етнічних німців і дітей мігрантів, продемонстровано відмінності за типами відвідуваних дітьми-мігрантами шкіл, а також за статевими ознаками. Оскільки діти етнічних німців сприймають рідне для них мовлення на інтуїтивному рівні, а діти мігрантів пізнають, оволодівають ним під час мовленнєвої адаптації до нового соціокультурного простору, їм не завжди вдається чітко розмежовувати центр та периферію значення слова. У багатьох випадках слова в дітей мігрантів як лексичні одиниці позбавлені концептуального значення, не відтворюють їх бачення дійсності, власного досвіду, а лише відображають прямі лексичні значення. Результати вільного асоціативного експерименту чітко демонструють вплив соціального оточення школярів на їх мовленнєву адаптацію, а також окремі статеві особливості мовленнєвої адаптації учнів. It is shown in the article the results of diagnostic of speech semantic by im migrant children with the help of an associative test. The reactions to the word stimuli were classified into logical type of connections ( central and peripheral logical reactions) and their grammar features (syntagmatic and paradigmatic reactions). The interpretation of got results is presented stepwise in the article. At first it is shown the comparative analyses of two groups of respondents - the children of ethnic German families and the children of immigrants. Then there are demonstrated the differences between types of visited schools and gender aspect. The children of ethnic German families feel their native speech intuitively, but the c hildren of immigrants face not only the problem of adapting to the new cultural and social environment, but to the speech as well. That is why it is not easy for them to recognize the center and the peripheral means of words. In many cases, the words by the children of immigrants, as lexical units, don’t have their conceptual means, don’t reflect their view of reality, don’t express their experience, but only show the direct lexical means. The results of the associative experiment demonstrate the influence of social environment of students on their speech adaptation. There are also some gender peculiarities of their speech adaptation figured out.