Естрадно-джазові твори Мирослава Скорика

Abstract

У статті подано результати аналізу естрадно-джазових творів Мирослава Скорика. Зокрема, відзначено послідовне звертання композитора до жанрових і стильових особливостей джазу та латиноамериканських танців, а саме − рок-н-ролу, блюзу, регтайму, ритм-н-блюзу, бугі-вугі, свінгу, фанку, бигвини, соулу, твісту. Вказано на поєднання елементів джазу з особливостями академічної музики – на рівні гармонії, акордики, композиційних форм, тембрового мислення та пов’язане з цим широке використання септакордів з оберненнями, альтерацій усіх ступенів ладо-тональності, побудови пісні у формі рондо, різних ускладнень куплетної форми, «інструментального» трактування хору. На основі зазначених спостережень зроблено висновок про те, що досягнення органічного синтезу серйозного (академічного) і легкого (естрадного) жанрів стало запорукою високих художніх результатів.