Актуальні мистецькі практики: особливості впровадження в навчальний процес ЗВО

Abstract

Стаття розкриває проблему впровадження у систему художньої освіти актуальних мистецьких практик. Методологія дослідження включає загальнонаукові принципи систематизації та узагальнення досліджуваної проблеми, які дозволили визначити і науково обґрунтувати наявну проблему, проаналізувати суть визначеної проблеми, її теоретичний та практичний бік. Мета та завдання статті зумовили застосування герменевтичного підходу, що передбачає розуміння тих чи інших культурних феноменів і дозволяє усвідомити специфіку перебігу цих процесів, мистецьких практик зокрема. Використання аналітичного методу дозволило виявити засади щодо подальших наукових перспектив. Наукова новизна полягає у спробі дослідити репрезентовані дослідницькі орієнтири в осмисленні актуальних мистецьких практик; з’ясувати стан дослідження проблеми; окреслити перспективи досліджуваного предмета. Питання вдосконалення сучасної української мистецької освіти обговорюється давно. Чимало художників-педагогів виступають за те, що потрібно переймати та впроваджувати західну модель. Чимало українських вищих навчальних закладів художнього спрямування вперше запроваджують таку практику. Найскладнішим є створення якісних навчальних програм, котрі б були спрямовані на вирішення конкретних завдань, та визначення методики їх викладання. Заслуга практичної реалізації нових підходів, пошуку та знахідок нетривіальних систем виразності належить представникам художньої культури. У мистецькій освіті абсолютизація свободи творчого вислову у своїх крайніх формах призводить до певної безпорадності системи освіти. Вивчення актуальних культурно-мистецьких практик та процесів під час навчання дозволяє моделювати професійні ситуації під час занять, володіти практикою, дає можливість самостійно аналізувати художні процеси та ставати їх учасниками. Проте говорити про досконалість новітніх підходів у мистецькій освіті ще надто рано.