Значення рухової активності у формуванні здорового способу життя студентської молоді

Abstract

Дослідження рухової активності показав, що рівень її серед студентів є недостатнім. Лише 31 % опитаних регулярно відвідують спортивні секції або фізкультурно-оздоровчі заняття, тоді як решта 69 % не займаються фізичною активністю в організованому форматі. Основними перешкодами для систематичних занять є нестача вільного часу (32 %), відсутність умов для занять (31 %) та небажання виконувати фізичні навантаження (28 %). Менш значущими є відсутність потреби або розуміння користі занять (9 %). Це свідчить про те, що організаційні та мотиваційні фактори відіграють ключову роль у формуванні активного способу життя студентів. Аналіз мотиваційної структури показав, що студенти орієнтовані на оздоровчий та обов’язковий мотив – 32 % займаються фізичними вправами «з обов’язку», а 21 % – для оздоровлення. Менш значущими є естетичний, соціальний, спортивний та розважальний мотиви, що свідчить про обмежене розуміння значення фізичної активності для всебічного розвитку особистості. Проведене дослідження підтвердило тісний взаємозв’язок між рівнем рухової активності та самооцінкою здоров’я. Студенти, які регулярно займаються фізичними вправами, мають кращу самооцінку здоров’я: відмінне самопочуття спостерігається у 65 %, часті простудні захворювання – лише у 14 %, хронічні хвороби – 5 %. У студентів із низьким рівнем РА ці показники відповідно складають 16 %, 42 % та 20 %. Таким чином, регулярна рухова активність сприяє зміцненню фізичного здоров’я, підвищенню працездатності та життєвої енергійності молоді.