Локалізація джерел викликаної активності кори головного мозку в спортсменів-футболістів та легкоатлетів

Abstract

Актуальність. В основу будь-якої діяльності, у тому числі спортивної, покладено процес формування нових функціональних систем, які забезпечують пристосування до цієї діяльності. Ефективність таких функціональних систем, з одного боку, залежить від уроджених нейродинамічних властивостей організму, а з іншого – від особливостей тренувального процесу. Дослідження особливостей нейрофізіологічних процесів у спортсменів має важливе значення для спортивного відбору і є основним підґрунтям управління системою підготовки спортсменів до змагального періоду. Для досягнення високих результатів у спорті потрібно мати не лише хороші фізичні якості, але й спеціальні особливості перцептивних функцій, зокрема в тих видах спорту, які вимагають швидкої реакції під час нестандартних умов гри, переключення з одного моменту на інший і правильного вибору рішення під час поставленої мети. Метою дослідження є вивчення та аналіз особливостей просторової локалізації джерел викликаної активності кори головного мозку в спортсменів – футболістів та легкоатлетів. Відповідно до мети поставлено такі завдання: проаналізувати науково-методичну літературу з проблеми дослідження викликаних потенціалів у спортсменів; вивчити й проаналізувати просторову локалізацію джерел викликаної активності кори головного мозку в спортсменів – футболістів та легкоатлетів. Методи досліджень. У дослідженні використано метод електроенцефалографії, ICA-аналіз, методи математичної статистики. У результаті дослідження в обох групах спортсменів виявлено джерела викликаної активності в передньоасоціативних відділах кори головного мозку. У футболістів під час сприйняття та обробки значимого об’єкта встановлено джерела активності в тім’яній ділянці кори, у легкоатлетів – передньолобових і скроневих. Неспортсмени характеризувалися джерелами викликаної активності в таламусі та парагіпокампі. Висновки. Лобова ділянка бере участь в оцінці смислового значення стимулу. Таламус через свої таламокортикальні й кортикальноталамічні зв’язки впливає на кору півкуль великого мозку, а кора – на нього. Установлено позитивний вплив спортивної діяльності на процеси сприйняття та обробки значимої інформації в корі головного мозку.