Леся Українка в ролі критика польської літератури

Abstract

Ідеться про критичні оцінки стосовно польської літератури в статті «Заметки о новейшей польской литературе» 1900 р. та в листах Лесі Українки. Зокрема про її оцінки польського «позитивізму» й декадансу. Так звану «укра- їнську школу» в польському романтизмі Леся Українка розглядала крізь призму імагологічного аспекту – зображення польськими прозаїками-«позитивістами» «своїх» селян і селян-«русинів». Стаття «Заметки о новейшей польской лите- ратуре» та епістолярна критика Лесі Українки й через століття є зразком висо- кого професіоналізму та відповідальності автора за кожну характеристику й оцінку, ґрунтовані на чудовому знанні матеріалу, вибраного для аналізу зі знанням справи, неупереджено й виважено. It deals with the critical rating in reference to the Polish literature in the articles “Notes about the newest Polish literature” (1900) and in Lesіa Ukrainka’s letters. In particular, it is about her appreciation of the Polish “positivism” and decadence. Lesіa Ukrainka considered so-called “Ukrainian school” in Polish Romanticism in the light imagological aspect – representation by Polish novelists- “positivists” of “their” farmers and peasants-“Rusyn”. The article “Notes about the newest Polish literature” and epistolary criticism by Lesіa Ukrainka are a century later an example of professionalism and responsibility for each author’s characteri- zation and evaluation. They are grounded on excellent knowledge of the material, and chosen to analyze competently, impartially and carefully