Шевченкова концепція «українського раю» у «Страстях за Тарасом» Євгена Станковича

Abstract

У статті стверджується, що твір відкриває часо-простір «українського раю» як національного катарсису – «сердечного раю» у «вишневому» «садку-райочку», у континуумі «і мертвих, і живих, і ненародженних земляків…». Вказана ідея виражається на узагальненому рівні національно-ментального музичного дискурсу, коли українськість «чується» без задіювання її конкретних музично-мовних ознак. The article states that the product is offers an «Ukrainian paradise» time-space as a national catharsis – «heart paradise» in «cherry garden», in continuum «and the dead, and the living, and unborn countrymen...». The above idea is expressed in the aggregate level of national mental musical discourse, when being Ukrainian «hear» without using its specific musical language signs.