Cоціальна зрілість як ресурсний фактор для зменшення моральної травми особистості в умовах тривалого травматичного стресу

Abstract

Моральні виклики, які постали перед українським суспільством на початку повномасштабного вторгнення, зумовлюють необхідність подальших досліджень у напрямку вивчення проблеми моральної травми та її впливу на функціонування особистості як на індивідуальному рівні, так й на рівні суспільства. Адже на сьогодні беззаперечним є факт, що моральній травматизації піддаються не лише військові, а значна частина цивільного населення. А, отже, постає необхідність розробки програм психологічної допомоги та підтримки в напрямку збереження психічного здоров’я широкого кола громадян нашої країни. Мета теоретично обгрунтувати соціальну зрілість як ресурсний фактор протидії моральної травми в умовах тривалого травматичного стресу, а також визначити специфіку функціонування особистісної, міжособистісної та суспільної ефективності як складових соціальної зрілості у вирішенні етичних дилем, пов’язаних із війною. Загалом моральна травма визначається як емоційний дистрес, що виникає внаслідок дій чи бездіяльності як власних, так й з боку інших людей, які суперечать моральним цінностям особистості [1]. W. Fleming у своїх дослідженнях визначає моральну травму в контексті вирішення етичних дилем, які мають свої особливості під чай війни. Науковець виділяє такі етичні дилеми під час війни: політичні ідеали vs реальному досвіду; професійна роль vs організаційному процесу; міфи про війну vs реальному досвіду війни; військова моральність vs цивільній моральності; релігійна віра vs військовій етиці; справедливий всесвіт і світовий порядок vs світовому хаосу; залишитися живим vs померти [2].Соціальна зрілість, що включає в себе здатність конструктивно справлятися з реальністю, будучи пов’язана з емоційною зрілістю, може бути визначена як соціальна компетентність, що охоплює соціальні вміння та соціальну обізнаність особистості відносно певних норм, притаманних її віковій групі [3]. Виокремлюють компоненти соціальної зрілості: особистісну, міжособистісну та суспільну ефективність. Кожен з вище вказаних компонентів виступає важливим вказівником для орієнтації на певну групу цінностей (власні моральні цінності, цінності інших чи найближчого оточення, суспільні цінності) та ресурсним фактором зменшення моральної травматизації у вирішенні етичних дилем під час тривалого травматичного стресу в умовах війни [4]. Загалом будь-яка етична дилема, пов’язана з війною, потребує вивчення її контексту й може бути вирішена з урахуванням як особистісної, так й міжособистісної і суспільної ефективності. Перспективу подальших наукових розвідок вбачаємо у визначенні емпіричних референтів соціальної зрілості як ресурсного фактору для зменшення морального травми особистості в умовах тривалого травматичного стресу, а також розробці програми підвищення рівня соціальної зрілості юнаків задля зниження ймовірності їх моральної травматизації.