Морфологія та васкулярна анатомія квітки Sansevieria Hyacinthoides (l.) Druce (asparagaceae juss.)

Abstract

Встановлено, що у Sansevieria hyacinthoides листочки простої оцвітини зрослі між собою у квіткову трубку на 2/3 висоти, їхні сліди та сліди тичинок однопучкові. У гінецеї Sansevieria hyacinthoides наявні синасцидіатна, гемісинасцидіатна, гемісимплі- катна й асимплікатна структурні зони. У зав’язі найдовшою є фертильна гемісинасци- діатна зона, найкоротшою – синасцидіатна зона, як було показано і для S. suffruticosa. Слід плодолистка трипучковий, слід медіанного насінного зачатка однопучковий. Ви- сота септального нектарника удвічі більша, ніж висота гнізд зав’язі за рахунок його продовження в потовщені основу та дах зав’язі. Септальний нектарник у нижній час- тині відповідає внутрішньому, а у верхній частині – зовнішньому типу, причому по- рожнини нектарника в основі не з’єднуються між собою епідермісами.

It was showed, that perianthium members of Sansevieria hyacinthoides fl ower are connated up to the 2/3 of their height, each tepal and stamen traces have one bundle. In the gynoecium of Sansevieria hyacinthoides the synascidiate, hemisynascidiate, hemisymplicate and asymplicate zones are presented. The fertile hemisynascidiate zone is the highest in the ovary, the synascidiate one is the shortest, as it was previously showed for S. suffruticosa. Carpel trace has three bundles, ovule trace has one bundle. The height of the septal nectary is twice as locule height due to its prolongation into the thickened ovary base and roof. Septal nectary corresponds to the inner type at its base and to the outer type at its upper part. Besides, there is no epidermal connection between septal nectaries at its base.