Народнорозмовні елементи в епістолярній спадщині Тараса Шевченка: фонетичний та морфологічний рівні

Abstract

Проаналізовано епістолярну мовотворчість Тараса Шевченка з огляду на специфіку її фонетичного та морфологічного рівнів. На рівні фонетики прокоментовано особливості рефлексації голосних фонем, відмінності у вживанні приголосних, комбінаторні звукові зміни, засвідчені в листовному спілкуванні Шевченка. З’ясовано чинники впливу на існування відмінностей у системі словозміни аналізованих текстів. Зауважено як давні відмінково-числові форми, так і вияви інноваційних процесів, передусім граматичної аналогії. Відзначено, що Тарас Шевченко відчував помітний вплив народнорозмовної стихії, використовуючи слова і словоформи, які не закріпилися як нормативні в сучасній українській літературній мові або ж були визнані розмовними. The article analyzes epistolary linguistic creations of Taras Shevchenko at the phonetic and morphological levels. At the phonetic level the author considers the peculiarities of vowel phonemes reflexation, differences in consonant usage and combinatorial sound changes on the materials of epistolary works by Taras Shevchenko. The factors influencing the modifications in inflection system of the texts under the analysis have been elucidated. The emphasis is laid on the preservation of old case-numeric forms and usage of inflections which appeared as a result of grammatical analogy influence. T. Shevchenko felt noticeable effect of colloquial vocabulary strata, using words and inflections which were not fixed as the Ukrainian language literary norms or which were recognized as colloquial ones. The author of the article, considering the nature of such words, points to the synthesis of spoken elements of Naddniprianskyi dialect with conversational traditions of North-Ukrainian area, which found their reflection in Shevchenko’s epistolary.