Надання психологічної допомоги, спрямованої на покращення міжособистісного спілкування осіб пізньої зрілості та їх сімей

Abstract

У статті описано міжособистісне спілкування осіб пізньої зрілості, яке розглядаємо як процес формування емоційних взаємовідносин особи пізньої зрілості з окремими суб’єктами. Проаналізовано моделі міжособистісного спілкування, що складають три нерозривно взаємопов’язані підсистеми психіки (психічних явищ) осіб пізньої зрілості, котрі мають різноманітні функціональні якості – когнітивна, регулятивна та комунікативна. Досліджено, що одним з найбільш явних і очевидних ознак дефіциту спілкування у осіб пізньої зрілості є самотність.