Функційне навантаження ґенітивних конструкцій у поетичних творах Ліни Костенко

Abstract

Генітивні речення – своєрідний тип односкладних іменних синтаксичних побудов, яким активно послуговується Л. Костенко у своїх поетичних творах для вербалізації стверджувально-бажальної та заперечної модальності, великої кількості предметів, вікової ознаки осіб. Основним їхнім ідентифікатором є родовий відмінок іменника (ґенітив), який завдяки своїй здатності поєднуватися з різними граматичними формами, стилетворчими засобами, тропами, фігурами може виражати низку семантико-стилістичних функцій у структурі висловлення й тексту, зокрема надавати поетичному мовленню динамічності й експресивності.