Територіально здиференційовані елементи в мові Лесі Українки як об'єкт наукових студій

Abstract

Леся Українка – перша авторка, яка в художній літературі використала елементи західнополіських говірок, при цьому дослідники відзначають високу художню майстерність у передачі народного мовлення. У статті простежено історію й тенденції вивчення в українській філологічній науці народнорозмовної основи художньої мови Лесі Українки. З’ясовано, що спеціальні дослідження в цій галузі започаткував ще в кінці 1950-х рр. В. Ф. Покальчук. Значно активізовано увагу вчених до цієї проблеми й удосконалено методологічні підходи до її опрацювання в 1990–2000-х рр. Висновки науковців переважно зводяться до того, що територіально здиференційовані одиниці займають чільне місце у текстах авторки, найперше в оповіданнях на волинську тематику та в «Лісовій пісні». Водночас зауважено, що дослідники мови Лесі Українки в основному кваліфікують конкретні мовні явища як діалектизми на підставі зіставлення їх із нормами сучасної української літературної мови. Натомість варто враховувати норми тогочасного наддніпрянського варіанта літературної мови. Lesia Ukrainka was the first author who used the elements of the western Polissian dialects in the emotive prose. The scholars emphasize great artistic skill with which the colloquial speech elements are conveyed in her works. The article traces the history and the main tendencies of the linguistic studies of the folk basis of Lesia Ukrainka’s artistic language. It is claimed that special studies in this field were initiated by V. F. Pokalchuk in the late 1950-ies.The researchers had become increasingly interested in this phenomenon in 1990–2000 when the methodological approaches to the research changed and strongly improved. The emphasis has been laid on the scholars’ conclusions as to the importance of usage of the territorially-differentiated lexical units in Lesia Ukrainka’s texts, especially in the stories describing Volyn and her famous poem «Forest Song». It has been stressed that most researchers of Lesia Ukrainka’s language classify these concrete language phenomena as dialectical words by comparing them with the literary standards of modern Ukrainian. The author states that it is worth to consider the phenomenon verifying it against the norms of the Naddniprianskii variant of the literary language of that time.