Українська поп-музика: напрямки, виконавці, хіти

Abstract

Українська попмузика – явище багатогранне, оригінальне, але мало осмислене і досліджене. Причина цього – в постсовєтському, снобістському ставленні до масової культури як до чогось обов’язково низькопробного, з іншого боку – у відсутності відповідного дослідницького інструментарію. Тож перед молодими українськими дослідниками, які цікавляться феноменом попмузики – непростий шлях не лише збирання і осмислення фактів, але пошуку і апробації нових методів і підходів. Мeта доcліджeння – визначити та охарактеризувати ключові напрямки української поп-музики 1989-2024 років, її найвидатніших представників – авторів і виконавців та їхні пісні, що стали уособленням основних періодів її розвитку. Завдання: описати процес формування і розвитку української попмузики 1989-2024 років – її основні прояви, факти і тенденції – в контексті пошуку національної ідентичності та протистояння ворогу; проаналізувати пісню гурту «Океан Ельзи» «Там, де нас нема» як приклад попроку 1990-х, пісню Руслани «Дикі танці» як приклад попфольку 2000-х, пісню гурту «Один в каное» «У мене немає дому» як приклад інді 2010-х. У результаті дослідження запропоновано оригінальну концепцію дослідження української поп-музики, згідно якої пісня «Там, де нас нема» «Океану Ельзи» є символом періоду формування української попмузики, що співпав з часом відродження Української держави і характерного для цього часу і творчості гурту «Океан Ельзи» напряму попроку; пісня «Дикі танці» – символом виходу української попмузики на міжнародну арену, і у зв’язку з цим підкреслення її національного колориту за допомогою попфольку – напряму, притаманного для творчості Руслани; пісня «У мене немає дому» – символом подій російсько-української війни, боротьби за власну культурну ідентичність і напряму інді, актуалізованого в українській попмузиці останніх років та творчості гурту «Один в каное».