Анофелогенна безпека території: географічні та екологічні аспекти.

Abstract

Проаналізовано теоретичні та методологічні засади анофелогенної небезпеки, закономірності поширення природних осередків трансмісивних хвороб та їх збудників, екологічні особливості комах, що переносять збудників інфекційних захворювань. Оцінено вплив на ареали багатьох видів паразитів і їх господарів антропогенної діяльності. Встановлено взаємозв’язки між рівнем анофелогенної небезпеки та географічними і екологічними особливостями довкілля певної території. Обгрунтовано можливості та перспектив методами конструктивної, інженерної географії та інженерної екології зниження рівня анофелогенної небезпеки.

The theoretical and methodological bases of anofelogenical danger, conformity to the law of distribution of natural hearths of transmissiсal illnesses and their exciters are analysed, ecological features of insects, carrying exciters of infectious diseases. Influence on the natural habitats of many types of vermin and their owners of antropogenical activity is appraised. Intercommunications between the level of anofelogenical danger and geographical and ecological features of environment of definite territory are set. Possibilities and prospects are grounded by the methods of structural, engineering geography and engineering ecology of decline of level of anofelogenical danger