Особливості фонемних та акцентних структур пізніх французьких запозичень в аспекті британської вимовної норми

Abstract

У статті описуються особливості фонетичної структури пізніх французьких запозичень у британській вимовній нормі. Актуальність всебічного дослідження франкомовної лексики в словниковому складі англійської мови зумовлюється значною кількістю таких слів у реальному англійському слововживанні, недостатністю знань про специфіку фонологічного нормування. Специфіку фонетичної структури франкомовних слів визначають вільне фонемне та акцентне варіювання, наявність іншомовних фонем, фонотактичні особливості. У цілому, підсистемі французьких запозичень у сучасній англійській мові характерна часткова, а не повна фонологічна асиміляція, тобто вони відображають особливості вимови мови-джерела. Виникає необхідність здійснити аналіз фонетичних структур пізніх французьких запозичень в аспекті британської вимовної норми в зіставному плані з американським вимовним варіантом. The paper describes the peculiar features of the phonetic structure of late French borrowings in British pronunciation norm. The relevance of comprehensive study of French words in English vocabulary is due to the large number of such words in real English usage, lack of knowledge about the specific phonological standartization. The free phonemic and accentual variation, availability of foreign phonemes, phonotactic spesifications determine peculiarities of phonetic structure of French words. In general, the subsystem of French borrowings in Modern English is characterized by a partial, rather than full phonological assimilation, that is they reflect the peculiarities of pronunciation of source language. There is a need to analyze phonetic structures of late French borrowings in British pronunciation norm in comparison with American pronunciation variant.