Особливості функціонування туристичної інфраструктури Рівненської області

Abstract

У статті проаналізовано сучасний стан та особливості функціонування туристичної інфраструктури Рівненської області, визначено перспективні напрями розвитку. Основними елементами туристичної інфраструктури є готельноресторанне господарство, заклади торгівлі, туристичні підприємства, транспортне сполучення, АЗС, засоби зв‘язку, заклади культури та дозвілля, банківська система тощо. Серед об‘єктів розміщення переважають дитячі заклади оздоровлення та відпочинку, що працювали влітку – 126, готелі та аналогічні засоби розміщування становлять 15, інші заклади – 3. Сумарна кількість місць – 1858. Ресторанна сфера області досить розвинена. На Рівненщині переважають кафе – 798, кафетерії складають 245, бари 172, ресторани 64, інші заклади 241. Туристичну діяльність проводять 116 туристичних підприємств, з них 3 туроператори, 104 турагенти та 9 суб‘єктів, що здійснюють екскурсійну діяльність. Найвища концентрація суб‘єктів туристичної діяльності відмічається в містах Рівне, Вараш, Дубно, а також в Рівненському районі. Мережа культурно-освітніх установ складає: 2 обласних театри – академічний український музично-драматичний та ляльковий, обласна філармонія, 590 публічних і публічно-шкільних бібліотек, 671 клуби і будинки культури, 5 кінотеатрів, 14 державних музеїв і 2 історикокультурні заповідники, обласний центр народної творчості, парк культури і відпочинку та зоопарк. Транспортне обслуговування господарського комплексу і населення області здійснюється трьома видами транспорту – автомобільним, залізничним і повітряним. Найкраще туристично-інфраструктурне забезпечення у містах Рівне, Дубно, Вараш, Острог, а також у Рівненському, Володимирецькому, Сарненському, Березнівському районах. Важливими напрямами розвитку є вдосконалення наявних та будівництво нових елементів ТІ, залучення інвесторів, вихід Рівненської області на міжнародний туристичний ринок.