Зміст та ефективність методики формування вузлових опорних ланок базових вправ у парній роботі акробатів

Abstract

Мета досліджень – обґрунтування та виявлення ефективності методики формування вузлових опорних ланок базових вправ у парній роботі акробатів на етапі попередньої базової підготовки. У статті обґрунтовано та розкрито зміст методики формування вузлових опорних ланок базових вправ, що розроблена на основі рухової взаємодії партнерів та з урахуванням їхніх функціональних обов’язків. Виявлено основні опорні ланки акробатичних пар: кисті нижнього й верхнього партнерів (50 % у чоловічих і жіночих парах та 100 % у змішаних парах), кисті нижнього й тулуб верхнього партнерів (50 % у жіночих парах), голова–кисть нижнього та кисті верхнього партнера (50 % у чоловічих парах). Методи дослідження – аналіз науково-ме-тодичної літератури, педагогічний експеримент, аналіз протоколів змагань, стабілографія, методи матема-тичної статистики. У ході педагогічного експерименту підтверджено ефективність розробленої методики, на що вказують достовірно (р<0,05) менші знижки за недостатню фіксацію статичного положення в акроба-тів основної групи, ніж в акробатів контрольної групи; краще вміння акробатів основної групи балансувати верхнім партнером, незважаючи на знижки, які, за підрахунком (сума знижок 1 та 2), були достовірно менші (р<0,05), ніж в акробатів контрольної групи; достовірно краще (р<0,05) вміння фіксувати робочу поставу акробатами основної групи, порівняно з контролем; достовірно вищий (p<0,05) рівень статодинамічної стійкості в системі тіл у акробатів основної групи під час спільного виконання піраміди, ніж в акробатів контрольної групи.