Природоохоронний аспект у довгострокових планах розвитку територіальних громад

Abstract

Важливим інструментом для забезпечення сталого розвитку територій є Комплексні плани просторового розвитку громад. Згідно із законодавством України, всі територіальні громади повинні мати розроблені і затверджені комплексні плани – стратегічні документи, що визначають довгострокову політику їхнього розвитку: організацію землекористування, охорону природних ресурсів, забезпечення економічного, соціального і екологічного балансу. Регулюють розробку та затвердження комплексних планів нормативні документи: Закони України «Про регулювання містобудівної діяльності» (№ 3038-VI від 17.02.2011 р.), «Про землеустрій» (№ 858-IV від 22.05.2003 р.), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» (№ 711-IX від 17.06.2020 р.), Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку зміни цільового призначення земельних ділянок для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України (№ 3563-IX від 06.02.2024 р.), Містобудівний кодекс України (розпорядження КМУ № 536 від 18.07.2007 р.), Земельний кодекс України (№ 2768-III від 25.10.2001 р.), Постанови КМУ «Деякі питання надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на розроблення комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад» (№ 853 від 28.07.2021 р.), «Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території» (№ 632 від 09.06.2021 р.). Терміни розробки і затвердження комплексних планів залежать від низки чинників: площі і складності території громади, наявності ресурсів, рівня залучення громадськості.