Сумісний вплив десикації й гельмінтів на стабільність гомеостазу гемолімфи Planorbarius corneus (Mollusca, Gastropoda, Bulinidae)

Abstract

Оцінено особливості сумісного впливу різної тривалості умов десикації (10, 20, 30, 40, 50, 60 діб) й інвазії материнськими та дочірніми редіями Notocotylus thienemanni й спороцистами Cercaria psеudogracilis на вміст гемоглобіну (Hb) у гемолімфі Planorbarius corneus та активну реакцію (рН) останньої. З’ясовано, що на умови десикації ці молюски відповідають зростанням концентрації Hb у їх гемолімфі. Цей дихальний пігмент відзначається потужними буферними властивостями, що дає змогу незараженим гельмінтами особинам постійно підтримувати активну реакцію їх гемолімфи на слабколужному рівні. Трематодна ж інвазія для P. corneus є обтяжувальним чинником, який значно вповільнює процес зростання вмісту Hb їх у гемолімфі, що супро- воджується її підкисленням. This article deals with the complex influence of the disication in various duration (10, 20, 30, 40, 50, 60 days) and the impact of the maternal and daughternal rediae Notocotylus thienemanni and sporocysts Cercaria psеudogracilis on the concentration of Hb in the haemolymph of Planorbarius corneus and on the value of its activity reaction (pH). In the desication these molluscs responds by the growth of the concentration of Hb in them haemolymph. This reaction is less in case of trematoda invasion. This important respiratory albumen possesses of powerfull buffer possibilities because the non-infected by the helminths molluscs support activity reaction (pH) of them haemolymph on the weak alkaline level. In case of trematoda invasion the level of Hb in the haemolymph rises less and the active reaction (pH) of them becomes most sour.