«Лісова пісня» Лесі Українки у світлі філософії Григорія Сковороди

Abstract

«Лісову пісню» Лесі Українки розглянуто крізь призму основних складо- вих частин філософської системи Г. Сковороди: вчення про дві «натури», про три світи, про щастя людини та шляхи його досягнення. Розкрито шляхи художнього втілення цих світоглядних ідей у творчості Лесі Українки. Пока- зано, як проблеми співіснування матеріального і духовного, макросвіту (приро- ди) і мікросвіту (людини), народження людської особистості через самопізнан- ня, любов та відповідність природному єству, будучи осердям мислительної системи Г. Сковороди, знайшли концептуальне художнє вираження в одному з найгеніальніших творів української літератури. “Lisova pisnіa” by Lesіa Ukrainka is considered through the light of the main components of Skovoroda’s philosophical system: the doctrine of the two “natures”, theory of the three worlds and the doctrine of human happiness and how to achieve it. Thе ways to implement these ideological ideas are revealed in art’s Lesіa Ukrainka. It is shown how the problems of the coexistence of the material and the spiritual, the nature microworld and human micro world, the birth of the human personality through self-knowledge, love and conformity to natural being, as the core of Skovoroda’s mental system found its conceptual artistic expression in one of the most great works in the literature of Ukraine. The author concludes that “Lisova pisnіa” by Lesіa Ukrainka has become not just as an expression of writer’s ideology of her longing for perfect and incoherent man, but a kind of “the voice from the past”, artistic embodiment of that system of philosophical views on the world and man, formed for centuries and reflected in Gregory Skovoroda philosophy.