Зарубіжних досвід пробації та протидії злочинності засобами пробації

Abstract

У статті розглянуто зарубіжний досвід пробації та протидії злочинності засобами служб пробації. Аналіз міжнародного досвіду боротьби зі злочинністю показує, що в сучасних умовах злочинні прояви є реальною загрозою демократичному розвитку та національній безпеці будь-якої країни. Автор дає характеристику зародження пробації в зарубіжних країнах. Західний досвід яскраво показує, наскільки важким є шлях до сучасного уявлення про природу пробації. Закордонна модель пробації неодноразово змінювалася відповідно до політичних пріоритетів та наукових досягнень щодо можливостей і потреб кримінальної реабілітації. В дослідженні розглядаються основні правові акти, на яких формуються принципи функціонування служб пробації. Автором виділені основні кримінально-правові заходи, не пов’язані з ізоляцією правопорушників від суспільства, такі як штраф, грошова санкція, яка може бути накладена як індивідуальне покарання, та як умова пробації, при цьому досягаються такі цілі: економічно покарати правопорушника та скоротити судові витрати; конфіскація, полягає у передачі державі об’єктів, які служили або використовувалися для вчинення злочину, а також об’єктів, грошей та будь-якого іншого майна, отриманого в процесі кримінального злочину; відшкодування (компенсація) збитків потерпілим від злочину і т.д. Найпоширенішими функціями служб пробації в розвинених країнах є: організація виконання громадських робіт, виправних робіт; проведення соціального дослідження особистості, підготовка попередньої соціальної доповіді; організація виконання пробації як покарання (заходи кримінально-правового характеру); контроль за умовно засудженими, засудженими з відстроченням відбування покарання; контроль за ходом виконання програм засудженими, схильними до алкоголізму чи наркоманії, або інших програм; контроль за виконанням або організація підготовки навчання за спеціальними програмами, інші виховні заходи; контроль за поведінкою умовно звільнених; організація процесу медіації, допомога жертвам злочинів; загальна та індивідуальна превенція (профілактика) і т.д. Автор стверджує, що міжнародна й вітчизняна практика свідчить, що запровадження служби пробації є важливим фактором, який позитивно впливає на суспільство. Ефективною складовою служб пробації є програми з відновного правосуддя: це й виховний вплив на правопорушника, і профілактика вчинення повторних правопорушень, і сприяння соціальній адаптації та реінтеграції правопорушників у суспільство.