Поточне знання vs. наукове знання в дефініціях загальних тлумачних словників

Abstract

Актуальність розвідки визначається постіи ним інтересом, якии викликають у мово-знавців словникові визначення, особливо дефініції іменникової лексики. Кожне визна-чення є мікротекстом, якии відбиває певнии погляд на світ того кола лексикографів, які працювали над конкретним словником. У сучасних тлумачних словниках проявляються дві протилежні тенденції при описі лексичного значення: по-перше, орієнтація на те знання, яким володіє пересічнии мовець, по-друге, намагання втілювати в них сучасні наукові досягнення. Мета дослідження: показати різницю в способах і формах представ-лення знань про позамовні об’єкти в тлумачних словниках різної орієнтації , а також про-аналізувати деякі вади так званих наукових дефініціи . Предметоманалізу є дефініції конкретної іменникової лексики, які вибрано зі словників украї нської , польської та анг-ліи ської мов, створених у другіи половині XX ст. Основним методом дослідження мате-ріалу є семантичнии аналіз словникових дефініціи , доповнении прии омом зіставлення визначень із різних словників.Результати дослідження. Труднощі побудови словникових визначень іменників —номінаціи природних об’єктів (наприклад, крові, вуха, ока, блискавки, місяця, зірок, гри-бів тощо) —викликані тим, що пізнання таких реаліи є тривалим процесом. Людина як суб’єкт пізнання відкриває в реаліях багато різноманітних рис і будує свої уявлення про них залежно від глибини аналізу та рівня ї х осмислення. Відповідно, словникові дефініції можуть бути побудовані або з орієнтацією на поточне знання, або з опертям на досяг-нення науки. Дефініції останнього типу неминуче включають до свого складу терміни, які позначають понятіи нии апарат певної галузі знань. Через це наукові дефініції втра-чають необхідну для користувачів словників пояснювальну спроможність і виявляються неадекватними. Саме в наукових визначеннях трапляється чимало вад, недоліків, а інколи и прямих фактичних помилок, спричинених відсутністю енциклопедичних знань у самих лексикографів і потребою отримувати ці знання зі спеціалізованих джерел.