Вплив Хрінницького гідровузла на локальну екологічну ситуацію

Abstract

Інтенсивний розвиток відновної енергетики передбачає використання багатьох видів природно-енергетичних ресурсів, зокрема і гідравлічної енергії. Порівняно з минулим століттям, у ХХІ столітті загалом зменшилися темпи створення великих гідроелектростанцій (ГЕС) та супутніх водосховищ. В умовах глобальних змін клімату, на території Європи зменшуються пересічні обсяги (і модуль) поверхневого стоку, зростає нерівномірність річного ходу витрат води, зростає тривалість межені, тому на регіональному рівні набуває важливо значення регулювання стоку малих річок, зважаючи на меншу собівартість будівництва та експлуатації відповідних гідровузлів, і меншу площу затоплення земельних угідь. Але для рівнинних територій можливе спорудження лише незначних за висотою гребель, щоб улоговина водосховища знаходилася у межах високої заплави чи першої надзаплавної тераси (із врахуванням особливостей місцевої асиметрії берегів). Це дозволяє уникнути неоптимального розширення площі водного плеса водосховища та зменшення частки мілководдя. Створення малих ГЕС у свою чергу спричиняє нові екологічні проблеми, які необхідно вирішувати, а краще їм запобігти. На прикладі у деякій мірі унікального Хрінницького гідровузла, водосховище якого в процесі експлуатації було технологічно спущено, а потім знову наповнено, здійснено спробу охарактеризувати загальний вплив малих ГЕС та водосховищ на екологічний стан прилеглих територій.