Драматургія Лесі Українки в контексті французького класицизму

Abstract

Ідеться про перегуки драматургії Лесі Українки з античною драмою та тяжіння до традицій французької класицистичної трагедії. У творчості письменниці відбувається становлення форми трагедії в контексті українського неокласицизму. В драмах Лесі Українки прослідковується вплив класицизму, але, на відміну від своїх попередників, авторка створює сильних та активних персонажів, які змагаються з суспільством, силами фатуму, кидають виклик долі. Класична драма не розробляє психологію персони, у трагедіях стикаються космічні сили, а в творах Лесі Українки майстерно зображено внутрішній світ героїв, тому, наприклад, покарання за їхні необмірковані вчинки сприймається логічним і цілком зрозумілим. Саме в таких деталях убачається прагнення письменниці йти в ногу з часом та поєднати у своїх творах ознаки класицизму з романтичною парадигмою. This article deals with Lesia Ukrainka’s drama and its link with the ancient drama as well as its prevalence for the traditions of French classical tragedy. In the analyzed works of the writer the formation of tragedy forms in the context of Ukrainian neoclassicism takes place. The influence of classicism is observed in Lesia Ukrainka’s dramas, but unlike her predecessors, the author creates strong and active characters who compete in society, with the forces of fate, who challenge the fate. Classical drama doesn’t develop the psychology of a person, cosmic forces are faced in tragedies, but in Lesia Ukrainka’s works the inner world of the characters is skillfully depicted, that’s why, for example, punishment for characters’ acts which were not judicious is apprehended as logical and completely understandable. In such details it is seen the writer’s aspiration to keep up with the times and to combine in her works classical features with the romantic paradigm.