Відповідність Естонії принципу толерантності як передумови поступу об’єднаної Європи

Abstract

Вивчено відповідність Естонії на інституційному та ціннісному рівнях політиці ЄС у частині зміцнення принципу толерантності. Констатовано, що широкий комплекс проблем, пов’язаний з етнічною, расовою, релігійною, політичною, сексуальною й іншою толерантністю, характерний більшою чи меншою мірою всім країнам ЄС, однак успіхи в протидії інтолерантності відрізняють країни-учасниці. Акцентовано, що ефективна протидія усеможливим проявам інтолерантності є запорукою як демократичного поступу Естонії, так і для подальшої конструктивної перспективи ЄС. Наголошено, що для Естонії сьогодні не є характерною стрімка наростальна динаміка інтолерантності, однак в окремих сферах життєдіяльності країни проблеми є очевидними. Підкреслено, що на законодавчому рівні в Естонії створено передумови ефективної протидії інтолерантності, однак на практичному рівні вона продовжує проявлятися в етнонаціональних питаннях, релігійній нетерпимості, збереженні негативних стереотипів щодо ромів, ісламофобії, ксенофобії, поширенні мови ненависті тощо. Однією з найгостріших визначено проблему толерантності до ЛГБТ-спільноти. Констатовано, що на інституційному рівні Естонія перебуває на прогресивних позиціях, позаяк легалізувала цивільне партнерство для одностатевих пар. Однак підкреслено, що толерантність естонців до сексуальних меншин зростає лише в середовищі певних соціально- демографічних груп, передусім естономовної молоді. Звернуто увагу, що нині гомофобія в Естонії виражена значно сильніше, ніж у середньому по ЄС, однак нижча, ніж в інших державах Балтії (Латвія, Литва). У статті аргументовано, що деструктивна інтолерантна динаміка не в останню чергу причиною має електоральну підтримку естонцями радикальних, популістських партій (зокрема Консервативної народної партії Естонії). Зроблено висновок, що голосування значної кількості естонців за партії, які озвучують мізогіністичні, антисемітські, ксенофобні, гомофобні та расистські настрої, засвідчує ще недостатню зрілість ліберально-демократичної політико-правової культури населення цієї країни.