Проблеми сучасної гімнастичної термінології

Abstract

Створення гімнастичної термінології має свою історію. Термінологія – це специфічна мова, без якої неможливе спілкування у різних галузях професійної діяльності. Гімнастична термінологія сприяє якісному взаєморозумінню між учителем та учнем у процесі навчання не лише гімнастичних вправ, а й стройових, загальнорозвивальних, вправ на нестандартному обладнанні, з предметами тощо. Гімнастична термінологія до 1991 року відповідала закономірностям і тенденціям російської мови. З отриманням незалежності України на часі виникла нагальна потреба створення гімнастичної термінології на рідній мові. Викладачі та тренери почали активно над цим працювати. Проте й на сьогодні ця проблема до кінця не вирішена, тому вона залишається пошуковою й актуальною, що й спонукало авторів проаналізувати стан сучасної гімнастичної термінології та обґрунтувати необхідність зміни термінів окремих вправ. Проаналізувавши наукову, навчально-методичну, методичну літературу, переглянувши значну кількість навчального відеоматеріалу, автори звернули увагу на те, що процес творення сучасної гімнастичної термінології залишився некерованим. Доволі часто спостерігається калькування з російських термінів, спотворення термінів до невпізнання, використання застарілих термінів часів зародження німецької, сокільської систем гімнастики, багатозначності та синонімії. Гімнастичні терміни Західної України певною мірою відрізняються від аналогічних термінів Східного регіону. У статті наведено низку прикладів невірного трактування окремих термінів не лише у методичних виданнях, а й у навчальних програмах із фізичної культури закладів загальної середньої освіти. Автори пропонують також назви вправ, обґрунтовуючи терміни відповідною інформацією з тлумачних словників. У статті піднято проблему невиправданої заміни у фітнесі та аеробіці українських термінів на англійські, що складає враження ігнорування рідної мови. Частково висвітлені проблемні аспекти наявності помилок під час вживання гімнастичної термінології у державних документах, навчальних, навчально-методичних посібниках галузі фізичної культури і спорту створюють нагальну потребу проведення всеукраїнської науково-практичної конференції з метою уніфікації і стандартизації термінів, а також створення відповідного словника.