Концептуальна матриця вікової зрілості особистості в контексті її готовності до пенсії

Abstract

У статті наведено результати теоретичного аналізу вікової зрілості осо-бистості в контексті її готовності до пенсії. Представлено динаміку вікової періодизації в науковій думці. Зазначено, що зрілість – найтриваліший період розвитку особистості, який характеризується тенденцією до досягнення найви-щого розвитку духовних, інтелектуальних і фізичних здібностей. Використання хронологічного віку є умовним, оскільки в межах одного соціально-історичного періоду, однієї культури, однієї вікової когорти існують індивідуальні відмін-ності. Виділяють чотири види віку: хронологічний, біологічний, соціальний, психологічний. Окреслюють основні завдання періоду зрілості. Головним віко-вим новоутворенням періоду зрілості можна вважати продуктивність. Зазначено, що проблемою українського суспільства є сприйняття пенсіонерів крізь призму стереотипів, які визначають негативне ставлення молоді, що проявляється як соціальне явище «ейджизм». Запропоновано концептуальну модель психо-логічної готовності осіб до виходу на пенсію, на основі особистісно-діяльнісного підходу. Обґрунтовано компоненти психологічної готовності (когнітивний, емоційно-вольовий, мотиваційний, конативний) до виходу на пенсію, які цілісно забезпечують ефективність та результативність безболісного припинення професійної діяльності. Обґрунтовано компоненти психологічної готовності особистості пізньої зрілості до виходу на пенсію: когнітивний, який полягає в потребі людини отримувати необхідні знання, вмінні мобілізувати свої знання та досвід; емоційно-вольовий виконує функцію покращення навичок психічної саморегуляції, самоконтролю; мотиваційний полягає в спрямованості особистості до позитивного сприйняття навколишнього середовища, свого майбутнього, усвідомлення власної значущості; конативний спрямовує особистість до певної поведінки (спорт, хобі, активний відпочинок). The article contains results of theoretical analysis of age maturity of the individual in the context of its readiness for retirement. The dynamics of age periodization of scientific thought is reported. It is mentioned that the maturity is the longest period of personal development, which is characterized by a tendency to achieve the highest spiritual, intellectual and physical abilities. The use of chronological age is conditional, because within a socio- historical period, one culture, one age cohort there are a variety of great individual differences. It is claimed that there are four kinds of ages: chronological, biological, social and psychological. Outlined are the main tasks of the maturity periods. The main age new formation of the maturity period may be considered productivity. It is noted that the problem of the Ukrainian society is the perception of senior citizens through the prism of stereotypes that define a negative attitudes of young people, which manifests itself as a social phenomenon of «ageism». It is suggested a conceptual model of psychological readiness of people to retire, on the basis of personal activity approach. The components of psychological readiness (cognitive, emotional and volitional, motivational, conative) are substantiated to ensure the efficiency and effectiveness of painless termination of professional activities. It is established the psychological readiness of the individual components of late maturity before entering the retiremen which are: cognitive – the need of man to receive the necessary knowledge, ability to mobilize their knowledge and experience; emotional and volitional functions as improving the skills of psychic self-regulation, self-control; motivational function is the orientation of the individual to the positive perception of environment, its future, the perception of self-worth; conative function guides the individual to a particular behavior (sports, hobbies and recreational activities).