Нормативно-правові засади функціонування публічних фінансів

Abstract

Вступ. У статті здійснено комплексний аналіз нормативного середовища публічних фінансів із виокремленням центрального, регіонального та місцевого рівнів регулювання, що дозволило окреслити структурні особливості їх функціонування в умовах багаторівневого врядування. Мета. Метою lослідження є оцінювання ефективності чинної нормативно-правової моделі управління публічними фінансами в країні та формування пропозицій щодо її адаптації до стандартів ЄС. Матеріали і методи. Дослідження рунтується на описовоаналітичному огляді чинного нормативного забезпечення функціонування системи публічних фінансів України, з акцентом на його структурну логіку у сферах міжбюджетних трансфертів, податкового адміністрування, публічних закупівель і внутрішнього аудиту. Додатково було використано наукові праці українських і зарубіжних дослідників, присвячені проблемам належного врядування, бюджетної безпеки та фінансової інтеграції з Європейським Союзом (далі – ЄС). Методологічну основу становлять інституційний, порівняльно-правовий і системно-аналітичний підходи, які дозволили виявити регуляторні тенденції та оцінити інституційну готовність до реформ, узгоджених зі стандартами ЄС. Результати. За результатами дослідження виявлено фрагментарність, дублювання та непослідовність нормативно-правового регулювання окремих компонентів публічних фінансів, зокрема у сферах міжбюджетного вирівнювання, адміністрування податків, державного аудиту та публічних закупівель. Особливу увагу приділено інституційним розривам між рівнями управління, обмеженій нормативній спроможності територіальних громад і недостатній інтеграції сучасних антикризових інструментів eправління фінансами в умовах воєнного стану. Проведений SWOT-аналіз засвідчив низку перешкод на шляху до фіскальної рівноваги, зокрема правову невизначеність щодо компетенцій суб’єктів управління, відсутність єдиного підходу до забезпечення бюджетної безпеки, слабку імплементацію принципів прозорості та підзвітності. Перспективи. Подальші наукові дослідження доцільно спрямовувати на оцінювання впливу гармонізованих норм на якість управління фінансами в умовах децентралізації, розроблення індикаторів ефективності впровадження директив ЄС у національне законодавство, а також на формування адаптивної моделі фіскального моніторингу з огляду на кризові та посткризові сценарії